§ 14. Взаємодія оксидів із водою. Поняття про кислоти й основи
Кислотні оксиди та кислоти
Видатний французький науковець, один із засновників сучасної хімії.
Лавуазьє походив із заможної буржуазної сім’ї, яка прагнула щоб він став адвокатом. Але юнак із ранніх років виявляв цікавість до природничих наук, зокрема фізики та хімії.
Досліджував горіння речовин і першим установив, що в горінні та диханні бере участь кисень.
Лавуазьє досліджував властивості різних речовин за високих температур, для чого побудував величезний агрегат із двома лінзами, які концентрували сонячне світло. Система важелів, гвинтів і коліс на платформі дозволяла наводити лінзи на Сонце.
Щоб захистити очі від сонячних променів, дослідники вдягали захисні (закопчені) окуляри. Щоб довести склад алмазу, у складчину з друзями купив великий діамант і спалив його, чим довів, що алмази складаються з атомів Карбону.
Пристрій, на якому Лавуазьє спалив алмаз у сонячних променях, довівши його хімічний склад
Лавуазьє відкрив закон збереження маси речовин у хімічних реакціях.
Довів, що кисень і метали є простими речовинами, а вода — складною. На той час хіміки вважали воду простою речовиною, оскільки не могли її розкласти.
Запровадив у хімії систему присвоювання назв речовинам, що ґрунтується на їхньому складі. Дав сучасні назви багатьом елементам.
1789 року Лавуазьє опублікував підручник «Елементарний курс хімії», який став першим підручником нової хімії.
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Осно́вні оксиди та основи
Завдання 4
Завдання 5
Індикатори для виявлення кислот і основ
Завдання 6